You are hereЛитовський щоденник: розвиток «зеленого туризму»

Литовський щоденник: розвиток «зеленого туризму»


Закони з комфортом для людини: на прикладі «зеленого туризму»

Створення об’єктів природно-заповідного фонду є одним пріоритетних завдань державної екологічної політики Литовської Республіки. Перед державою стоїть завдання збільшити кількість територій, вкритих лісами, до 34% до 2020 року. На сьогодні в Литовській Республіці налічується 5 національних парків, 30 регіональних парків, 300 заказників, 1 біосферний резерват та 28 біосферних полігонів. Можна сміливо стверджувати, що на сьогодні політика щодо збільшення кількості природоохоронних територій та впровадження заходів із захисту біорізноманіття досягає поставлених завдань, оскільки кожен регіон має свій національний парк. Відповідає за це Міністерство довкілля Литовської Республіки та Служба природоохоронних територій, до якої входить 34 дирекції в регіонах.

 

І що цікаво, в центрі реалізації такого масштабного завдання стоїть людина, а саме член громади, який проживає поряд з цією територію. Організація природоохоронної території веде до певних обмежень в господарській діяльності. Разом з цим для того, щоб член громади їх не відчув цього на собі та добробуті своєї родини, державою створюються відповідні умови.

На об’єктах природно-заповідного фонду діє принцип «краще показати, ніж сказати», «від пасивного до активного». Відповідно до плану розвитку територій, визначають території, на яких можна проводити сільське господарство. До дозволених видів діяльності відносяться: рибна ловля, збір грибів, ягід місцевими мешканцями, розвиток мережі зелених садиб, до яких переходять звичайні сільськогосподарські садиби, ставши на зелений шлях розвитку. З метою збереження самобутності регіону та приваблення туристів за підтримки Товариства етнокультури видані методичні посібники на тему «Як побудувати садибу в старовинному стилі з використанням сучасних енергоефективних технологій та матеріалів».

З метою розширення видів діяльності місцевими мешканцями їм пропонується надавати екскурсійні послуги, для чого започаткований курс «зелений гід».

В національних парках діють екологічні маршрути. Є території із спеціальним статусом: в таких резерватах створені природоохоронні зони (тропи), і лише по них можна ходити в супроводі працівника резервату, на таких територіях може бути відкрито для відвідувачів лише 5% території. Інспектор є зв’язуючою ланкою між дирекцією національного парку і місцевим жителем. Система стягнень спрямована в першу чергу на попередження, в разі порушення певних вимог вперше, штраф може не застосовуватися.

Місцевих мешканців заохочують охороняти рідкісні види. З фермером укладають відповідну угоду, наприклад підтримка болотної території як природоохоронного об’єкта, або охорона рідкісних видів птахів, якщо ти є власником лісу. За природоохоронну діяльність місцевий мешканець отримує винагороду. Тракайський район Литовської Республіки успішно впроваджує таку практику за підтримки Європейського Союзу.

В 2/3 національних парках створені Інформаційні центри (в першу чергу за підтримки фондів Європейського Союзу). І що вражає, що це не маленький «будиночок на курячих ніжках», а великі 2-4 поверхові споруди, які надають великий спектр послуг. Зокрема окремі територіальні громади відкривають свої інформаційні пункти в цих установах для популяризації діяльності та переваг серед зелених туристів. Інформаційні центри виконують важливу інформаційно-просвітницьку функцію для реалізації завдань екологічної освіти та освіти для сталого розвитку. Про це в наступній тематичній добірці Литовського щоденника.

Завдяки Програмі малих грантів Глобального екологічного фонду в Україні Проект з розвитку зеленого туризму на Житомирщині, мав нагоду поділитися своїм досвідом в розвитку пілотної справи «зеленого туризму» з литовськими колегами, презентувавши збірку англійською мовою «Невідома Житомирщина: зелений туризм від щирого серця», а також українські обереги з сухоцвітів, виготовлені громадою с. Веприн Радомишльського району Житомирської області.

 

 

  

Сайт створено за підтримки Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ