You are hereЯк обєднати громаду задля вирішення екологічних проблем?

Як обєднати громаду задля вирішення екологічних проблем?


Екологічний клуб як один із видів громадських організацій

В останні десятиліття внаслідок загострення глобальної екологічної кризи почали утворюватися екологічні громадські організації в усьому світі. Перші екологічні громадські організації в Україні почали з’являтися з початку 90-х років, зокрема це Київський еколого-культурний центр (1989р.), Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86»(1990 р.), Національний екологічний центр України (1991 р.), інші.

Одним із різновидів екологічної громадської організації є екологічний клуб (екоклуб). Метою екоклубу зазвичай є певні аспекти збереження як природи в цілому, так і окремих видів, покращення якості довкілля, підвищення екологічної самосвідомості у населення, вирішення глобальних екологічних проблем, зокрема запобігання змінам клімату та втратам біорізноманіття тощо.

Завданням екоклубу є об’єднання людей у громаду, яка є потужною силою у вирішенні певної екологічної проблеми. Те, що окремим особам здійснити не під силу, члени екоклубу здійснять з легкістю, адже певне питання вирішити значно легше при обговоренні його, при висвітленні всіх можливих варіантів, врахуванні всіх за і проти тощо. Як то кажуть: одна голова добре – а дві краще. Вирішувати певні проблеми та проводити різноманітні заходи за допомогою екоклубу значно краще і легше ще й тому, що:

  1. Екоклуб – це організація, і з юридичної точки зору організація має право на проведення певної діяльності, тоді як окрема особа має певні обмеження у цьому аспекті. Крім того з екоклубами охочіше співпрацюватимуть органи влади, наукові установи, представники інших організацій тощо;
  2. Екоклуб – це більше можливостей, більше свободи, менше затрат енергії та часу при вирішення певної проблеми;
  3. Екоклуб – це ще й цікавий і корисний спосіб проведення вільного часу. Це можливість передати іншим цікаві ідеї, набуті досвід та знання і навчитися чомусь новому. Це засіб знайти друзів і завести цікаві знайомства. Це реалізація своїх життєвих поглядів і шанс вирішити певну проблему;
  4. Екоклуб – це ціла купа цікавих можливостей, яким майже нема меж.

Як створити екоклуб?

Якщо Ви і Ваші друзі вирішили, що настав час разом об’єднатися для вирішення, або для попередження виникнення певної екологічної проблеми у Вашому регіоні, просвітницької діяльності з метою забезпечення сталого розвитку і збереження природи або для інших цілей, то Вам буде дуже корисно дізнатися як це зробити і що для цього потрібно. Перш за все варто усвідомити, що створення екоклубу – дуже серйозний крок, і для його здійснення необхідний дуже детальний план і обдумування роботи екоклубу.

З чого ж почати? Для початку варто встановити цілі і завдання клубу, визначитися із напрямком його діяльності, детально обдумати план роботи екоклубу на найближчий час, вирішити всі організаційні, фінансові та кадрові питання, але найголовніше залучити до членів клубу якнайбільшу кількість людей. Для кращого розуміння того як працює екоклуб можна ознайомитися із напрямками діяльності екоклубів та екологічних громадських організацій України (Додаток ІV). Зазвичай громадські організації відкриті до співпраці і будуть раді допомогти у організації екоклубу. Крім того нижче наведено цілий розділ про напрямки діяльності екоклубів, який також, сподіваємося, буде корисним при плануванні роботи клубу та вирішенні певної проблеми.

Наступний крок ― ознайомлення із законодавством, що регулює порядок створення та діяльність громадських організацій в Україні, зокрема із Законом України «Про об'єднання громадян» (Додаток І), аби з'ясувати для себе, якою має бути Ваша громадська організація за структурою і статусом. Необхідно уважно вивчити всі деталі чинного законодавства у даній галузі, щоб наперед уникнути різних неприємних ситуацій, знати свої права та обов’язки.

Після цього варто підготувати проект установчих документів екоклубу, зокрема основним таким документом є статут організації. В принципі написання статуту не є складним процесом, оскільки закон визначає обов'язкові вимоги до цього документу. Із приблизним планом статуту можна ознайомитися у Додатку ІІ. Написання статуту є дуже важливим етапом у створенні організації, адже саме цей документ регулюватиме подальшу роботу клубу та відносини членів клубу. Варто обдумати всі подробиці: хто має право бути членом клубу, керівником тощо, всі права і обов’язки членів клубу.

Після підготовки всіх необхідних документів та вирішення всіх організаційних питань необхідно провести установчі збори, які є юридичним фактом, що засвідчує утворення організації. На зборах затверджують статутні документи організації та обирають її керівний склад, належній підготовці проведення установчих зборів слід приділити достатньо уваги.

Збори відбуваються за загальновідомими процедурами. На початку обираються головуючий зборів і секретар та затверджується порядок денний зборів. До порядку денного вносяться такі питання:

  1. про заснування організації;
  2. про затвердження статуту;
  3. про обрання керівних органів;
  4. інше (наприклад, доручення певним особам із числа засновників доопрацювати прийняті документи і здійснити легалізацію організації).

За результатами установчих зборів складається протокол, який підписується головуючим на зборах та секретарем. Протокол обов'язково має містити чітко викладене рішення зборів про створення екоклубу, про затвердження статуту та про обрання керівних органів організації відповідно до статуту. Пам'ятайте, що чіткий протокол із зрозумілим формулюванням рішень зборів є необхідною умовою реєстрації Вашої організації.

На установчих зборах слід обов'язково оформити ще один дуже важливий для реєстрації документ - відомості про засновників. Ці відомості мають включати: прізвище, ім'я, по-батькові особи, рік її народження, місце постійного проживання, а також дані про ідентифікаційні коди кожного із засновників.

З моменту проведення установчих зборів та підписання протоколу Ваш екоклуб вважається acheter viagra sans ordonnance утвореним. Проте приступити до виконання своїх статутних завдань він зможе лише після його повної легалізації.

Перший документ, який Вам слід підготувати на реєстрацію, - це заява до реєструючого органу. Якщо Ваш екоклуб має місцевий статус і його діяльність поширюється на певний населений пункт, то заява подається до районного управління юстиції. На заяві підписи засновників повинні бути нотаріально завірені у встановленому порядку. До заяви про реєстрацію громадської організації додаються:

  1. статут (у двох примірниках);
  2. протокол загальних зборів, які прийняли статут (у двох примірниках);
  3. дані про засновників об'єднання громадян із зазначенням прізвища, імені, по-батькові, року народження, місця постійного проживання.

Після проведення всіх необхідних процедур та підписання документів Ваш екоклуб можна вважати створеним і Ви можете приступити до тої діяльності задля якої власне і було створено екоклуб.

Діяльність екоклубу

Після того, коли екоклуб створено, тобто визначені його мета і завдання, пріоритетні напрямки діяльності, залучено необхідну кількість членів, оформлено і пройдені всі процедури з легалізації організації тощо, необхідно розпочати власне діяльність екоклубу. Але як це зробити так, щоб екоклуб був успішним?

Дуже важливим аспектом у діяльності будь-якої організації є організація зборів з певною періодичністю (бажано раз на тиждень, але не рідше ніж раз на місяць). Саме збори є одним із тих засобів, який попередить шлях екоклубу до деградація або і зовсім до розпаду. Збори забезпечать тісний взаємозв’язок між членами екоклубу, дозволять вирішувати певні питання і виявляти нові проблеми, які необхідно вирішити тощо. Важливо, щоб щотижневі (або з іншою періодичністю) збори відповідали певним формальним вимогам. Тобто мали певний усталений порядок, що забезпечуватиме участь кожного члена групи та одностайність у прийнятті рішень. Ось деякі формальні вимоги:

  • Мати порядок денний, тобто перелік тем для обговорення, попередньо підготовлений для кожних зборів, що включатиме всі запропоновані членами теми.
  • Визначити день і час зборів й постійно їх дотримуватись, щоб не виникало непорозумінь через неінформованість членів.
  • Обмежувати час, наданий виступаючому для промови, щоб кожен бажаючий встиг висловитись протягом зборів (дотримуватись регламенту).
  • Дотримуватись черги серед бажаючих висловитись, цю чергу має занотовувати відповідна особа (секретар).
  • Заохочувати участь кожного, щоб висловлювалися навіть найбільш сором’язливі.
  • Вести протокол зборів.

Не менш важливим аспектом у діяльності екоклубу є розподіл ролей, тобто визначення того, хто за що відповідає. Саме розподіл ролей забезпечить ефективну роботу клубу. Сама структура екоклубу передбачає наявність таких «ролей» як голова, замісник голови, секретар та інші (все має бути прописано у статуті клубу). Важливо, щоб усі члени клубу приймали участь у діяльності, тому можна для кожного заходу, який організовує екоклуб призначати відповідального, його замісника та робочу групу. Саме такий підхід дозволить залучити якомога більшу кількість членів клубу, а тому кожен член організації буде відчувати себе важливим і потрібним. Чим більше заходів – тим більша кількість членів буде залучена до роботи і тим ефективнішим і успішнішим буде клуб.

Часто не приділяють достатньо уваги зовнішнім зв’язкам та зв’язкам всередині організації. Проте зв’язок всередині самого екоклубу має бути пріоритетним та стати невід’ємною частиною щоденної роботи організації. Слід призначити одного з членів екоклубу на виконання цього завдання. Внутрішній зв’язок передбачає поширення всередині організації інформації про заплановані екоклубом заходи, про поточні труднощі, про діяльність її членів, їх переконання та ставлення до подій у навколишньому світі. Хоча внутрішній зв’язок тримається на бажанні кожного долучатись до цього, він також вимагає певного обов’язкового та легкодоступного засобу інформування, наприклад – про призначення місця й часу щотижневих зборів або про складання порядку денного, щоб всі члени мали можливість вносити свої пропозиції. Поганий зв’язок всередині організації роз’єднує групу, спричиняючи непорозуміння, розкол та небажання людей працювати разом. Щоб цього уникнути, слід намагатися створювати атмосферу розуміння і довіри, переборюючи страх молодих членів виражати свої почуття та думки, бо страх – головний ворог спілкування. Найзручнішими та найбільш  ефективними засобами зв’язку всередині екоклубу є, по-перше, розсилка електронної пошти для членів клубу, а по-друге, розміщення оголошень біля місця щотижневих зборів.

Тож першим, з чого починається діяльність нового клубу – це створення електронної розсилки та монтаж дошки оголошень.

Під час діяльності екоклубу не все може бути гладко. Різні члени клубу різні ситуації сприймають по-різному. Можуть виникнути конфлікти. Причиною виникнення конфлікту може стати безліч факторів: боротьба за владу, авторитарний і навіть деспотичний підходи, бажання довести свою правоту, незрілість учасників, відсутність чітких правил роботи, дискримінація, безвідповідальність, захист власних інтересів всупереч інтересам групи... Важливо зрозуміти, що відбувається насправді, та дістатися першопричин конфлікту: щоб вирішити конфлікт – недостатньо просто помиритись, бо він неодмінно виникне знову. Слід визначити глибші причини конфлікту. Як це зробити? Тут корисна допомога посередника, або іншої сторонньої особи, незадіяної у конфлікті, що здатна забезпечити таке:

  1. Надати слово кожній стороні;
  2. Не ставати на чийсь бік до того, як уважно вислухає обох;
  3. Не втрачати контроль та не злитись (немає легшого шляху втратити контроль над групою, ніж самому втратити рівновагу);
  4. Намагатись привести кожну із сторін до взаємних поступок та конценсусу;
  5. Не втрачати бачення кінцевої мети, дозволяючи поступатись у меншому.

У кожній організації важливо мати людину, що працюватиме з трьома характерними проблемами будь-якої громадської організації (варто мати по одній людині для роботи з кожним пунктом наступного переліку):

  • Нечітке бачення майбутнього;
  • Недостатній або відсутній внутрішній зв’язок;
  • Проблеми фінансування.

 

 

  

Сайт створено за підтримки Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ