You are hereЕкологічні проекти спільно з громадою

Екологічні проекти спільно з громадою


 

Найбільші екологічні виклики, з якими стикається Європа, розпочалися з моменту створення європейської екологічної політики. З 1970 по 1980 роки екологічна політика зосередилася на таких основних питаннях: захист флори та фауни, покращення якості повітря, яким дихаємо, води, яку вживаємо, через зменшення викидів забруднюючих речовин. Зараз в процесі прийняття екологічних рішень застосовується системний підхід, який враховує зв'язок між соціально-економічним розвитком та захистом довкілля в призмі глобальних екологічних проблем. В процес екологічного управління задіяні різні сфери суспільного життя: сільське господарство, енергія, транспорт, регіональний розвиток, науково-дослідна діяльність, інновації тощо. Таким чином, пошук оптимальних рішень відбувається в напрямку від ліквідації наслідків до попередження  негараздів. В свою чергу проекти зовнішньої допомоги намагаються врахувати цю синергію та йти назустріч вирішенню екологічних проблем через застосування комплексного міжгалузевого підходу.

            На захист довкліллю стає європейське екологічне законодавство (з 1970 року прийнято близько 200 нормативних актів), однак його впровадження на рівні конкретного населеного пункту, стосовно окремого виду рослин чи тварин,  залишається одним із викликів.

            Так званим містком, який забезпечує сполучення між законодавством та його впровадженням на рівні громади, є громадські організації. З досвідом роботи однієї з перших екологічних організацій Литви, а саме Литовським фондом природи(The Lithuanian Fund for Nature), вдалося познайомитися під час візиту до Литовської Республіки.  Литовський  Фонд природи заснований в 1991 році, одразу після здобуття незалежності. Основна діяльність фонду спрямована на охорону природи, збільшення біорізноманіття, екологізацію лісівництва, сільського господарства. В діяльності фонду можна виділити практичні проекти (становлять найбільшу частку), так звані «паперові» проекти, проведення екологічних акцій (включаючи велосипедні походи вздовж Балтики), проекти з екологічної освіти, інформаційні проекти. Найбільший партнер організації - Європейський Союз. Інструментом європейської екологічної політики є LIFE, який діє з 1992 року. Ця назва походить із скорочення  французькою мовою (L”Instrumentfinancierpourl”environment, в перекладі - фінансовий інструмент для довклілля). Реалізація проектів відбувається в тісній співпраці з Міністерством довкілля Литовської Республіки, яке надає  25% співфінансування в грошовій формі.

Прикладом одного з масштабних проектів Європейського Союзу є проект із захисту болотної черепахи та інших видів, які потребують охорони. Проект відбувається в рамках Натура 2000, що охоплює мережу природоохоронних ділянок. Елементами мережі є типи природних середовищ, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення або руйнування. Разом з цим Натура 2000, як основний інструмент політики в сфері  охорони біорізноманіття на території Європейського Союзу, - це не суто суворий режим, який забороняє людську діяльність. В свою чергу ці території включають приватні землеволодіння та потребують сталого використання, враховуючи екологічний та економічний аспекти. Проблема, яку вирішує проект, полягає в тому, що під час міграції в пошуках кращого місця існування, їжі, партнерів,  різні види тварин мають долати досить великі та складні відстані в межах територій, визначених Натура 2000. Європейська болотна черепаха може пройти декілька сотен метрів за день, в той час як відстань, яку вона має подолати в період міграції складає близько 7 км, та включає ряд небезпек: дороги, сухість в лісах, розораність приватних земельних угідь тощо. Практична діяльність проекту полягає в полегшенні умов маршруту болотної черепехи, зменшенні загроз існування, співпраці з місцевими землевласниками та роз”ясненні можливостей, як допомогти тваринам.

            Серед інших практичних проектів Литовського фонду природи, можна визначити інформаційно-просвітницькі заходи та акції, спрямовані на забезпечення існування більшої кількості зрілих дерев в приватних лісах. Ліси в  Литві є приватною власністю, як правило на одного власника припадає 3,5–4 га лісу, законом дозволено суцільну рубку – максимум 8 га. Разом з цим задля отримання прибутку від продажу деревини майже не залишається старих дерев, зокрема дуже мало зрілих дубових лісів, що негативно відображається на умовах існування окремих видів. 

Цікавими методами контролю інвазивних видів (клен ясенолистий, люпин многолистий) поділилися литовські колеги. До інвазивних видів рослин відносять такі чужинні види, що мають спроможність швидко розповсюджуватися та легко існувати в новому середовищі, в свою чергу можуть наносити шкоду довкіллю, економіці,  здоров”ю людини.  Під час проведення  заходів з контролю інвазивних видів використовують дуже прості речі, такі як косіння стебла та квіток, викопування коріння рослин для їх повного знешкодження. Розглядається метод так званих «контрольованих пожеж» та «управління пожежами». Можливо цей досвід стане корисним для української громади та екологів, які минулого літа на Житомирщині зустрілися з проблемою масового розповсюдження борщовика Сосновського (народні назви «помста Сталіна», «квітка Геракла»),  сік якого викликає сильні опіки, особлива небезпека полягає в тому, що перший дотик до рослин не викликає жодних неприємних відчуттів. Існує версія, що картина ураження соком борщовика лягла в основу древньогрецького міфа про смерть Геракла. В середині 20-го сторіччя ця рослина культивувалася як силосна, в 70-х роках його висаджували повздовж доріг для попередження виходу сільськогосподарських та диких тварин. З часом з”ясувалося, що рослина легко дичавіє та розповсюджується в природних екосистемах, у зв”язку з чим від його вирощування відмовилися, але наслідки швидкої адаптації борщовика пожинаємо ще сьогодні.

 

 

  

Сайт створено за підтримки Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ