Забудьте відоме висловлювання жабеняти Керміта: «Нелегко бути зеленим». Насправді немає нічого простішого. Ось що дійсно важко, так це відрізнитися від натовпу та створити власну відмінну рису. Це складніше, ніж переробляти пластикові відходи або писати різні клопотання. Це заклик до незвичної діяльності. Отже, існує певна кількість людей — активістів «зеленого» руху, — які створюють сміливі, зухвалі та творчі акції або заходи. Натомість — незабутні враження та тривалі позитивні зміни.

Джулія Баттерфляй Хілл
Ця жінка — незвичний приклад активістки, що протестує проти вирубки лісу. Вона жила у кроні гігантського старовинного мамонтового дерева, яке вона ніжно називала Луна, на знак протесту проти його знищення. Джулія залізла на дерево 14 років тому та спустилася тільки через 2 роки. Про цей епізод зі свого життя вона написала книгу під назвою «Спадок Луни», за якою зараз знімають біографічний фільм. Не дивно, що й дальше життя Джулія присвятила еко-активізму.

Великий зелений автобус
Беремо 15 дартмутських студентів з екологічною місією, розташовуємо їх у великому яскраво-зеленому автобусі, який працює на рослинній олії (обладнаний панелями з сонячними фотоелементами та бамбуковою підлогою) і нам вдасться донести нашу ідею до широкого загалу, а саме: провести досить просту акцію, що спрямована проти кліматичних змін. Минулого літа учасники великого зеленого автобуса об’їздили усі Сполучені Штати, подолали відстань у майже 20 тис. км, зупинились у 50 містах, де ділились з людьми своїми екологічними переконаннями.

Оголені велосипедисти
Нічого, крім шкіри задля екологічної місії! Взявши приклад з індустрії реклами, організація World Naked Bike Ride п’ять років тому розпочала проводити заїзди у стилі «ню» у містах по всьому світу. Метою цих виступів є донесення до спільноти інформації про те, що автомобілі викликають залежність від нафти та викидають в атмосферу вихлопні гази, які шкодять велосипедистам, пішоходам та й усій планеті. Як велосипедисти, так і їхні тіла (усіх комплекцій, форм та вкриті яскравими фарбами) просто прекрасні!

Грета Браун
65-річна бабуся трьох онуків доводить, що незвичні еко-акції — заняття не лише для молоді або (оголених) епатажних людей. Екс-міністр, блогер та мандрівник у душі Грета Браун родом з м. Бетлехем, штат Пенсільванія, США, нещодавно здійснила пішу прогулянку з Нового Орлеану до штату Нью-Йорк, щоб привернути увагу спільноти до проблеми змін клімату. Для Браун це була не просто прогулянка, а «молитва, медитація та акція».

Едіна Токоді
Намагаючись знайти спосіб донести своє «зелене» послання втомленим міським мешканцям, болгарка Токоді почерпнула натхнення у вуличних банд: вона використала графіті. Але надала перевагу не аерозольним фарбам та вуличному жаргону, а моху та екологічній гармонії. Тварини і природні форми у виконанні Токоді, нанесені на будівлі та «глухі» стіни, запрошують людей доторкнутись до природи і з’єднатись з нею.

Лоракс
Він дійсно незвичайний, тому що сказав правду владі (варто лише згадати: «Я говорю від імені дерев»). Цей мультфільм вийшов у 2012 році та розповідає нам про жадібного підприємця, який, незважаючи на застереження поціновувача природи Лоракса, починає вирубувати ліси задля промислових потреб. В результаті всі тварини змушені покинути місця свого проживання, а місцевість перетворюється на пустку. Головний герой — кумедна істота на ім’я Лоракс — вирішує виправити цю ситуацію.

Мері Меттінглі
Багато художників малюють у своїй уяві світи майбутнього, але лише деякі справді живуть у них. В це коло увійшла скульптор та фотограф Меттінглі. Її збентежили прогнози про рівень води у світовому океані, що підвищується, та про пост-апокаліпсичний світ а-ля «Водний світ» , то вона винайшла еко-будинок Waterpod, який є баржею з садами, з системою очищення води, джерелами альтернативної енергії та курчатами. Меттінглі та її однодумці мешкали на борту протягом всього минулого літа, пришвартовуючись до берега, щоб підремонтувати своє еко-судно.

Джонні-яблуневе зернятко
Народний герой Джонні Чепмен може виявитись прадідом руху за безвуглецеве життя. У 19 ст. цей вегетаріанець, проповідник любові до природи та підприємець пішки обійшов увесь Середній Захід у поношеному одязі, вирощуючи яблуні з безкоштовного насіння. Його метою була допомога поселенцям збудувати самостійні спільноти у гармонії з природою. Він часто обмінював та надсилав частину доходів на спасіння коней від забою.

Елі Ховард
Що може бути кращим для привернення уваги до екологічних загроз багатій на лосось річці Скіна, аніж здійняти галас? До того ж у самій річці. Минулого літа Елі Ховард, 33-річна кухарка та гравець у водне поло, одягла гідрокостюм, стрибнула у другу за величиною річку Британської Колумбії, що в Канаді, та без зупинки пливла доти, доки не дісталась Тихого океану. Борючись з сильною течією та холодною водою, вона разом з групою підтримки завершила свою еко-одисею довжиною 600 км за 28 днів.

Джон Френсіс
Ставши свідком виливу нафти у Сан-Франциско у 1971 році, Джон Френсіс припинив займатись автоперевезеннями та прийняв обітницю мовчання. Але це не було виявом апатії. Його мовчання стало таким гучним, що відлуння можна почути й зараз. Безслівний марафон допоміг йому з’єднатись з природою та надихнути наступників.