17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН підтримала рекомендацію Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (Лісабон, 8-12 серпня 1998 року) про проголошення 12 серпня Міжнародним днем молоді.
Цей день покликаний нагадати про роль молоді у розвитку та розбудові світу, і повсякденних бар’єрах, з якими вона стикається на цьому шляху.
Щорічно ООН вибирає нову тему Дня молоді. У 2020 році це «Залучення молоді в глобальні рухи».
Тема Дня покликана привернути увагу до того, яким чином участь молоді на місцевому, національному та глобальному рівнях збагачує національні та міжнародні установи та процеси, а також зробити висновки щодо того, яким чином можна значно розширити її участь у формуванні інституційної політики.
Довіра до державних інституцій слабшає. В даний час міжнародна система управління переживає кризу легітимності і актуальності. Зокрема, ця криза пов’язана з необхідністю зміцнення потенціалу міжнародної системи, з тим щоб вона могла діяти злагоджено і здійснювати вирішення нагальних проблем і загроз (сучасних конфліктів, глобальних викликів, такі як спалах COVID-19 і зміна клімату).
Забезпечення участі молоді в формальних політичних механізмах підвищує справедливість політичних процесів, забезпечуючи їх демократизацію, сприяє реалізації більш ефективної і стійкої політики, а також має символічне значення, яке може ще більше сприяти відновленню довіри до державних інституцій, особливо серед молоді.
Крім того, переважна більшість проблем, з якими в даний час стикається людство, таких як спалах COVID-19 і зміна клімату, вимагають узгоджених глобальних дій і конструктивного залучення та участі молодих людей для їх ефективного вирішення.
Молодь відіграє активну роль в захисті навколишнього природного середовища, оскільки мобільніше, за інші цільові групи, реагує на зміну способу життя, що впливає на довкілля. Це здійснюється через власну позицію, школи, молодіжні громадські організації. Свідомість та дії молоді опосередковано впливають на їх батьків, родичів та сім’ї, ось чому молодь є потужною рушійною силою у практичній діяльності із запобігання глобальним екологічним проблемам.
Одним із пріоритетних завдань Мережі ОГС «Зелена Житомирщина» є розбудова спроможності молоді, взаємодія та залучення її до екологічно дружніх ініціатив.
Під час реалізації проектів, участі та організації численних акцій, тренінгів, форумів, ярмарок тощо ми формуємо лідерську позицію у молодих людей, популяризуючи освітні інструменти та розробки для сталого розвитку ми навчаємо їх приймати обґрунтовані рішення на користь екологічної цілісності, враховуючи економічну та соціальну складові, для того, щоб забезпечити життєздатне суспільство для майбутніх поколінь.
В 2020 році Мережа долучилась до реалізації глобальної інноваційної програми ПМГ ПРООН-ГЕФ «Молодь і зміна клімату». Метою програми є розширення можливостей та участь молоді задля прийняття екологічно обґрунтованих рішень, розвиток лідерства сільської молоді у впливі на місцеву та національну політики. Молодь часто стикається з бар'єрами у реалізації своїх ідей через недостатню обізнаність, навички та фінансування. Діяльність Програми спрямована на розширення можливостей молоді шляхом підвищення обізнаності, розвиток потенціалу, підтримку практичних заходів, сприяння обміну знаннями та обміну передовими практиками. Молодь все більше усвідомлює серйозність проблеми зміни клімату та її наслідків та робить свій внесок у кліматичні дії, які є необхідними для виконання Паризької угоди.
Досвід, отриманий в рамках Інноваційної програми, буде поширено шляхом створення дорадчої молодіжної групи, залучення молоді до діяльності національних та міжнародних робочих груп з питань освіти для сталого розвитку, створення «зелених» робочих місць для молоді.
За підтримки Мережі організацій громадянського суспільства «Зелена Житомирщина» та проекту ПМГ ПРООН-ГЕФ в Житомирській області було започатковано рух «Компостування у громадах – Молодь діє!», який співпрацює з сільськими школами, об’єднаними територіальними громадами, громадськими організаціями.
В основі руху полягає популяризація інноваційної технології виробництва біогумусу шляхом вермикомпостування органічних відходів, яка була розроблена за участі молодих лідерів Житомирщини науковцями Поліського національного університету. Особливістю технології є використання дощових черв’яків у процесі компостування, що значно пришвидшує процес та дозволяє переробляти деякі органічні відходи, які зазвичай не підходять для компостування. Отриманий компост має 12-14% гумусу і велику кількість макро і мікроелеентів, його єфективно використовують у сільському господарстві, на городі та присадибних ділянках.
Спільно з молодіжними ініціативами, представниками громади, місцевої влади ми поширюємо позитивний досвід компостування органічних відходів, як дієвий метод у боротьбі із забрудненістю повітря, безпекою життя людини та отримання органічного добрива (біогумусу). Зокрема, технологію біокомпостування було поширено в інших громадах, презентовано серед науковців та студентської молоді.
Долучайтесь до молодіжних руху «Компостування в громадах – молодь діє!», адже лише завдяки діям на місцевому рівні можливо здобути позитивний глобальний результат!