2 жовтня було урочисто відкрито Інформаційний центр «Чорнобиль: Територія змін». Основною метою центру, які знаходиться в тісному сусідстві з КПП «Дитятки»,  є  демонстрація можливостей Зони як для українських та іноземних відвідувачів, в  тому числі у спільних з міжнародною спільнотою діях у подоланні наслідків Чорнобильської аварії, знятті ЧАЕС з експлуатації та перетворенні об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Завдяки сучасним інженерним рішенням, будівля  Інфоцентру з використанням сучасних енергоефективних технологій, постійно слугуватиме прикладом з популяризації низьковуглецевої енергетики.Ініціативу реалізовано за підтримки Державного агентства України з управління зоною відчуження, Проекту ПРООН/ГЕФ, Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ та ряду громадських організацій. Привітали учасників заходу Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук та Постійний представник ООН в Україні Оснат Лубрані.

Слід відзначити, що така ініціатива розширює  створює нові умови для розвитку територій та громад, постраждалих від Чорнобильської АЕС. Демонстрували свій досвід у запровадженні інструментів сталого розвитку громад і  представники Мережі «Зелена Житомирщина». Так,  завдяки підтримки Програми малих грантів представники організацій громадянського суспільства можуть поділитися досвідом використання сонячної енергетики для сушіння продукції в умовах домогосподарств, популяризації зеленого туризму, застосування травосумішок для виведення радіонуклідів з ґрунту під час створення пасовищ, а також методології та практиці вирощування так званих  нішевих культур.

На даних землях варто звернути увагу на вирощування саме нішевих або дикорослих культур, які найбільш перспективні в напрямку відновлення радіоактивно забруднених територій. Мова йде про розторопшу плямисту, чорний кмин, амарант, кунжут, льон, рижій, ріпак, гірчицю та інші. Адже завдяки своїм біологічним властивостям ці культури зменшують накопичення радіоактивних речовин в готовій продукції та можуть з успіхом вирощуватись за умов мінімізації внесення мінеральних та органічних добрив, оскільки є невибагливими до ґрунтово-кліматичних умов регіону.

Довідково: вищезгадані нішеві культури можуть широко використовуватися в фармацевтичній промисловості, адже мають лікарські властивості. Так, наприклад, масло або шрот розторопши плямистої має сприятливий вплив на печінку і відновлює її функції, покращує травлення, може використовуватись для профілактики гастриту. До складу чорного кмину входять речовини, що змушують організм регенерувати, а вживання олії чорного кмину є ідеальним засобом при лікуванні та запобіганні розвитку ракових пухлин. Амарантможе застосовуватись як біодобавка в їжу, в стоматології або в косметичній галузі. Що стосується його фармакологічних властивостей, то найактивнішим і найважливішим компонентом масла амаранта є сквален. Він потрібен для боротьби з бактеріями, грибками, пухлино подібними захворюваннями.

Таким чином, вирощування нішевих культур сприятиме зниженню процесу деградації радіоактивно-забруднених територій та використання даних земель в якості сільськогосподарських угідь. Вирощена продукція може бути використана для підвищення імунітету людей, що проживають в радіоактивно-забрудненій зоні, а також сприятиме зростанню добробуту громад.