Розторопша традиційно культивується в багатьох країнах Європи, зокрема в Німеччині, Іспанії, Польщі, Румунії, Угорщині та Болгарії.

Вона включена у фармакопеї багатьох країн світу, у тому числі і України. Проте в нашій країні сировинна база цієї культури і технологія її обробки потребують розширення і вдосконалення.

Розторопша плямиста (Silybum marianum (L.) Gaertn) є однорічною рослиною із родини складноцвітих, заввишки до 150 см. Цвіте у травні-серпні. На вигляд розторопша дуже нагадує будяк, має такі ж колючки, але листя її інше — плямисте, з білими розводами.

Це культура раннього посіву. Оптимальний термін співпадає із сівою пізніх ярових культур і це забезпечує сходи на 8–10-й день за середньодобової температури +10 °C. Цвітіння розторопші починається у червні і продовжується майже усе літо. Суцвіття — кошики бузкового кольору до 6 см у діаметрі.

Спектр застосування розторопші плямистої

Лікувальні властивості. Рослина відома своїми властовостями покращувати травлення, зокрема використовується при функціональних порушеннях жовчевивідних шляхів та відновлювати функції печінки. Крім того, розторопша має протизапальні, знеболюючі та антигістамінні властивості.

Харчові добавки. Із насіння рослини можна виготовляти масло, шрот або борошно. Листові черешки та листові прожилки їдять з оцтом, маслом, а квітколоже використовується в їжу – аналогічно артишоку.

Крім того, розторопша є чудовим медоносом. 1 га може забезпечити отримання 50-70 кг меду.

Також, рослина використовується в косметології, стоматології, медицині та декортивній культурі.

Технологія вирощування розторопші плямистої

Слід зазначити, що розторопша не вибаглива до родючості ґрунтів, але на підживлення реагує потужним ростом. Посухостійка, особливо в другій половині вегетаційного періоду.

Кращі попередники: однорічні та багаторічні трави, озимові зернові, просапані культури, чорні пари.

Розторопша кращий попердник для польових культур: гречки, суданської трави, сорго.

Технологічний процес вирощування розторопщі такий самий, як і для інших нішевих
культур (завантажити інфографік «Технологічні особливості вирощування нішевих культур»).

Предпосівна підготовка грунту:

Дискування. Після збирання попередника проводиться лущення стерні дисковими боронами в два сліди на глибину 6–8 см, через 10–14 днів — повторне лущення на глибину 12–14 см.

Оранка проводиться на глибину 25–27 см (можна замінити плоскорізним обробітком).

Боронування та культивація проводиться середніми зубовими боронами на глибину 6–8 см.

Підготовка насіння. Цей процес включає механічну очистку насіння, аналіз стану та обробку насіння біодобривами.

Посів. Кращий спосіб посіву — суцільний, оскільки забезпечує більш рівномірне дозрівання насіння. Норма висіву — 25–30 кг/га. Ширина міжрядь від 10 до 25 см, на відстані в рядку 1,5- 2 см одне від одного. Глибина заробки насіння — 3–4 см.

Догляд за посівом Обробка міжрядь. З метою знищення сходів бур’яну у фазі білої ниточки проводиться досходове боронування легкими боронами через 4–5 днів після посіву, також процедура боронування проводиться по сходах у фазі двох справжніх листків упоперек рядків. Крім того, догляд за посівом передбачає формування густоти стеблостою та обробку вегетуючих рослин біопрепаратами.

Збирання. При збиранні розторопші застосовується роздільне збирання - жнива з укладанням у валки або пряме комбайнування. При прямому комбайнуванні зернозбиральні комбайни зрізають коробочки і обмолочують їх при збільшеному зазорі і зменшеному числі обертів молотильного барабана.

Через здатність плодів до осипання збирання слід проводити рано вранці, коли вологість повітря зменшує парусність плодів. 

Післязбиральна обробка. Спочатку необхідно очистити зерна після цього насіння необхідно висушити до вологості 12% активним вентилюванням або розстилити тонким шаром (8–10 см) і періодично перевертаючи.

Фотоматеріали:
Етапи органогенезу розторопши плямистої (Silybum marianum (L.) Gaertn.) (http://zelena.org.ua/photo/silybum-marianum-l-gaertn)

Відпрацювання органічної технології вирощування нішевих культур (розторопши плямистої та чорного кмину) на деградованих територіях (http://zelena.org.ua/node/236)